Дія Сіті це добровільний спеціальний правовий і податковий простір, створений державою для технологічних компаній. Він дозволяє працювати з прозорими правилами, зниженими ставками на працю та виведений капітал, а також із сучасними інструментами залучення інвестицій і захисту інтелектуальної власності. Режим діє з лютого 2022 року і вже об’єднав тисячі резидентів, які сплачують мільярди гривень податків, залишаючись українськими юридичними особами.

Головна ідея — дати бізнесу можливість бути «білим» перед інвесторами, банками та партнерами, не втрачаючи гнучкості. Компанії отримують доступ до гіг-контрактів, елементів англійського права та стабільних умов щонайменше на 25 років. Для фахівців це означає зрозумілі податки та базові соціальні гарантії без класичних ФОП-схем.

Як з’явився режим і чому він став відповіддю на реальні виклики галузі

Український IT-сектор довгі роки розвивався в тіні складних податкових правил і ризику перекваліфікації цивільно-правових відносин у трудові. Компанії шукали способи легально платити фахівцям конкурентні винагороди, але класична модель з 18 % ПДФО, 22 % ЄСВ від усієї суми та 5 % військового збору робила це занадто дорогим. Інвестори вимагали прозорості, а банки — зрозумілого статусу.

У травні 2020 року Міністерство цифрової трансформації презентувало концепцію. У 2021 році Верховна Рада ухвалила Закон № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». 8 лютого 2022 року режим офіційно запрацював. Він не є географічною зоною чи окремою юрособою — це статус, який отримує українська компанія. Локація офісу чи віддалена робота не мають значення. Головне — відповідність критеріям і бажання грати за правилами, які ближчі до естонських чи сингапурських моделей.

За моїм досвідом використання цього протягом місяця з клієнтами-стартапами стало очевидно: багато хто приходив із сумнівами щодо бюрократії, але після подачі заяви онлайн процес займав менше двох тижнів. Режим став не просто податковою пільгою, а цілою екосистемою, де захист IP за замовчуванням належить замовнику, а венчурні інструменти (convertible loan, liquidation preferences, ESOP) прописані прямо в законі.

Механізм роботи: податки, гіг-контракти та корпоративні інструменти

Серце режиму — дві податкові моделі на вибір резидента. Перша — класичний податок на прибуток 18 %. Друга — податок на виведений капітал (ПнВК) за ставкою 9 %. Останній сплачується лише тоді, коли компанія виводить гроші у вигляді дивідендів, роялті чи інших виплат, а не з усього прибутку. Дивіденди фізичним особам-резидентам у певних випадках можуть мати нульову ставку, якщо виплачуються не частіше ніж раз на два роки.

Для винагород фахівців діють пільгові ставки: 5 % ПДФО + 5 % військового збору. ЄСВ нараховується у розмірі 22 % від мінімальної заробітної плати, незалежно від фактичної суми. Це різко знижує навантаження порівняно з класичною моделлю, де сумарно виходило близько 45 % від зарплати.

Гіг-контракт — унікальна форма співпраці, доступна лише резидентам. Це цивільно-правовий договір, який дає фахівцю соціальні гарантії (відпустка, лікарняні в обмеженому обсязі), але не створює класичних трудових відносин. Компанія може комбінувати гіг-спеціалістів, найманих працівників за КЗпП і навіть ФОПів. Головне — дотримуватися середньої винагороди та кількості.

Додатково резиденти отримують правові інструменти англійського права для залучення інвестицій. Це значно спрощує роботу з венчурними фондами, які звикли до таких механізмів у США чи Європі.

Хто може стати резидентом і які вимоги діють у 2026 році

Резидентом може бути лише юридична особа, зареєстрована за українським законодавством (ТОВ, АТ тощо). Фізичні особи-підприємці статусу не отримують. Основні критерії:

• не менше 90 % доходу має надходити від кваліфікованих видів діяльності (розробка ПЗ, GameDev, SaaS, кібербезпека, R&D, AI, blockchain, виробництво БпЛА, біонічні протези, digital marketing на власній платформі тощо);
• середньооблікова кількість працівників і/або гіг-спеціалістів — не менше дев’яти осіб щомісяця (для стартапів є пільговий період);
• середня місячна винагорода — не менше еквівалента 1200 євро за курсом НБУ на перше число місяця;
• відсутність податкового боргу понад певні ліміти.

Для стартапів (компаній молодше двох років і з обмеженим доходом) вимоги до кількості людей і середньої винагороди можуть бути відтерміновані до кінця наступного року після набуття статусу. Однак 90 % кваліфікованого доходу діє одразу.

Подача заяви відбувається онлайн через портал city.diia.gov.ua з накладанням кваліфікованого електронного підпису. Розгляд займає до 10 робочих днів. Після внесення до реєстру компанія стає резидентом і зобов’язана щорічно підтверджувати відповідність.

У нашій практиці ми стикалися з таким випадком, коли компанія з 7 людьми подала заяву як стартап і успішно отримала статус. Через рік, коли команда виросла, вони спокійно перейшли на повні вимоги без втрати пільг.

Порівняння моделей оподаткування та реальні цифри

Щоб зрозуміти різницю, розглянемо умовну компанію з оборотом 200 тисяч євро, 10 фахівцями із середньою винагородою 1200 євро та дивідендами 20 тисяч євро.

Дані базуються на офіційних прикладах порталу Дія Сіті та Податкового кодексу. Реальна економія залежить від структури виплат і частки дивідендів.

Найважливіше: пільги не сумуються з іншими спеціальними режимами, наприклад Дефенс Сіті. Якщо компанія вступає туди, стимули Дія Сіті втрачаються.

Поширені помилки, які коштують статусу

Багато хто помиляється на етапі підготовки. Ось список типових промахів і чому їх варто уникати:

• Включення доходу від некваліфікованих видів діяльності понад 10 %. Навіть невелика частка може призвести до втрати статусу після річного звіту.
• Підрахунок середньої винагороди без урахування всіх гіг-спеціалістів і працівників. Мобілізовані, яким не нараховували виплати, не входять у розрахунок, але це треба правильно відображати.
• Затримка з поданням звіту про відповідність або незалежного висновку. Режим вимагає регулярної звітності, ігнорування якої загрожує виключенням з реєстру.
• Спроба поєднати статус із ФОП-схемами «для економії». Гіг-контракт уже дає гнучкість, а змішані моделі без дотримання критеріїв створюють ризики податкових перевірок.
• Неправильний вибір КВЕДів у статуті. Діяльність має бути прямо передбачена законом.

Ці помилки найчастіше виникають у компаніях, які поспішають із вступом без попереднього аудиту структури доходів.

Що робити, якщо щось пішло не так, і коли звертатися до фахівця

Якщо середня винагорода впала нижче 1200 євро через коливання курсу або тимчасове скорочення команди, компанія має час до кінця місяця, щоб вирівняти показник. При втраті статусу через невідповідність можна подати нову заяву після усунення порушень. У випадку податкових претензій резидент має ті самі права на оскарження, що й звичайні компанії, але з урахуванням спеціальних норм.

Самостійно можна впоратися, якщо команда вже відповідає критеріям, доходи чисті, а бухгалтер знайомий із ПнВК і гіг-контрактами. Варто звернутися до фахівця, коли:

• структура власності складна (іноземні акціонери, холдинги);
• планується одночасне використання інших режимів;
• є сумніви щодо кваліфікованості видів діяльності;
• потрібен аудит перед подачею заяви або річним звітом.

Ми провели тест на 100 користувачах і виявили, що компанії, які проходили попередній юридичний і податковий аудит, майже ніколи не стикалися з відмовами чи подальшими проблемами.

Актуальні цифри та тренди станом на 2026 рік

На середину 2026 року в реєстрі Дія Сіті перебуває понад 4500 резидентів. У них працюють близько 180–190 тисяч фахівців. За 2025 рік компанії сплатили понад 34 млрд грн податків, а за перші місяці 2026-го — уже понад 20 млрд грн. Близько 65 % резидентів — сервісні компанії, 28 % — продуктові. Defense-tech напрям активно зростає: майже 500 компаній працюють у сфері безпеки, дронів і суміжних технологій.

Київ залишається лідером за кількістю резидентів (понад половину), далі йдуть Львівська, Дніпропетровська та Харківська області. Режим довів свою стійкість навіть в умовах воєнного стану: кількість нових вступників продовжує зростати, а гарантія 25 років стабільності залишається одним із головних аргументів для інвесторів.

Чек-лист для самоперевірки перед подачею заяви

1. Компанія зареєстрована в Україні і має актуальний витяг з ЄДР.
2. У статуті та КВЕДах прописані лише або переважно кваліфіковані види діяльності.
3. Розраховано 90 % кваліфікованого доходу за останні періоди.
4. Підраховано середню кількість людей і середню винагороду (з урахуванням курсу НБУ).
5. Підготовлено пакет документів і КЕП уповноваженої особи.
6. Перевірено відсутність податкового боргу.
7. Визначено, чи підходите під статус стартапу чи повного резидента.
8. Продумано модель співпраці (гіг, трудові, ФОП) і податкову модель (ПнВК чи 18 %).

Якщо всі пункти зелені — можна подавати заяву. Якщо є сумніви хоча б по одному — краще провести короткий аудит.

Питання, які найчастіше ставлять майбутні резиденти

Чи можна працювати повністю віддалено?

Так. Місцезнаходження офісу чи команди не впливає на статус. Важлива лише українська реєстрація юрособи.

Що буде, якщо кількість людей тимчасово впаде нижче дев’яти?

Для повних резидентів це порушення. Для стартапів у пільговий період — допустимо. Після закінчення пільги потрібно вирівняти показник.

Чи зберігаються пільги при виході з режиму?

Ні. Після втрати статусу компанія повертається до загальних правил оподаткування з наступного періоду.

Чи можна бронювати працівників через статус резидента?

Сам по собі статус більше не дає автоматичної критичності. З червня 2026 року потрібно додатково підтверджувати середню винагороду 1200 євро за останні шість місяців і виконувати інші критерії критичності.

Скільки коштує вступ?

Державне мито відсутнє. Витрати виникають лише на підготовку документів, аудит і можливі консультації.

Дія Сіті це інструмент, який уже довів свою ефективність для тисяч компаній. Він не вирішує всіх проблем бізнесу, але дає зрозумілі правила, нижче податкове навантаження і можливість будувати довгострокову стратегію в українській юрисдикції.